A propos de la prose de Emma Andievska

Ce qu'en disait le professeur Danylo Husar Struk, à la fin de son intervention du 7 novembre 1981, New York, USA, intitulée "Comment il convient de lire la poésie de Emma Andievska" :

 

Par l'espièglerie magistrale avec lequel Andievska tisse la narration, sa façon de faire rappelle  fortement le procédé de Hohol.   ...  C'est ce même plaisir que l'on ressent à la lecture de la prose d'Andievska.

Михайло Рудницький у праці Від Мирного до Хвильового, пишучи про прозу Івана Франка, зауважує, що "Франко надто легко зупинявся на зав’язці, надто простолінійно йшов до розв’язки, і те, що складається на саму вартість твору – процес між вихідною і прихідною точкою – не цікавив його..."  Зовсім протилежне бачимо в прозі Андієвської, в якій цей процес від вихідної до прихідної точки аж надто цікавить автора. Своєю майстерною грайливістю розподівна манера Андієвської великою мірою нагадує манеру Гоголя. Сам Гоголь, мабуть, найкраще схопив цей дар розповіді, описуючи подібний дар свого героя Івана Івановича в Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем :    Господи, як він говорить ! Це почуття можна порівняти лише з тим, коли у вас шукають у голові чи потихеньку проводить пальцем до вашій п’ятці. Слухаєш, слухаєш – і голову повісиш. Приємно ! надзвичайно приємно ! як сон після купелі.  Так само приємно читати прозу Андієвської.   Данило Гусар Струк Як читати поезії Емми Андієвської Доповідь виголошена на літературному вечорі в Нью-Йорку 7 листопада 1981 / Сучасність, ч.12, грудень 1981, с.15