Олександр Олесь
1878-1944
В роковини Шевченка
Одно питання мимоволі
Ввесь час в думках моїх встає:
Чом не вгледів він сонця волі,
Чому тепер він не жиє ?
Якими дужими громами
Пророчий голос би гримів,
Якими буйними річками
Котивсь, шумів би його спів !?
Які б вінки він сплів героям,
І як уславив би їх чин ?
Він грав би в сурму перед боєм.
Боровся б сам серед руїн.
А як оплакав би могили,
Яких би квітів насадив !
Калина б віти похилила
І в вітах вітер б гомонів.
Якими лютими бичами
Карав би нас, що кволі ми,
Що розійшлись ми манівцями
На крок єдиний до мети.
Як кожний біль би наш відчув.
Він влив би міць непереможну,
Серця б він вірою надхнув...
І де б він був ?!.. Чи на засланні,
Серед неораних степів,
Чи разом з нами на вигнанні
Ділив би сльози і терпів ?
Він тут би був! Орел Крилатий
Не зміг би стерпіти ярма,
Бо як би там він міг співати,
Коли вітчизна вся німа!
Source/Джерело : Вірші про Тараса Шевченка @ mala.storinka.org
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire