Volodymyr Svidzinsky, Tout n’est que saudade et spleen...

Володимир Свідзінський

Volodymyr Svidzinsky

1885-1941 

 

 

 

– Смутно і нудно. Усе, як ця гілка, зів’яло для мене. –

Так ти сказала і мертвого листя торкнулась рукою.

Місяці й літа перейдуть, та буде мені до сконання

Кожний засохлий листок кольким докором од тебе.

1928

 

– Tout n’est que spleen et saudade. C’est désormais pour moi ainsi que cette branche brisée, –

Tu as touché les feuilles jaunies après avoir parlé ainsi.

Passeront les mois, et les années, jusqu’à ma mort

Sera pour moi chaque feuille séchée un douloureux reproche que tu me fais. 

 Trd.fr.O.M.