לייב קוויטקאָ
Leib Kvitko
Лейб Квітко
1890-1952
Тарас Шевченко
Хатиночки білі похилі
Збігали з горбів у яругу.
Об камені билися хвилі
В’юнкого нуртливого Бугу.
Там біля хатинок тих близько
Кургани народної слави.
А в хаті моя там колиска,
Лунали пісні величаві...
Тараса великого пісня
Любові і гніву нас вчила.
Він панство картав ненависне,
Яке обтинало нам крила.
Як думав печальну він думу
– Було в ній мого трохи суму.
Як слово він мовив натхненне
То думав тоді і про мене
Як піснею бився за волю
– Й мою він виборював долю...
Переклад з їдіш Абрама Кацнельсона
Джерело / Source : "Відлуння", Бат Ям, №3 (2018)
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire