1871 - 1913
Жалібний марш
Та й покинув нас !
Ох, і смутний настав час !
Сиротою наша мати зосталась !
Звідки ж тебе виглядати ?
Чи по степах, чи по лугах шукати ?
Чи сокола послати ?
Батечку ж наш !
Та вернись до нас !
Та порадь же ти, батьку, нас,
Як без тебе в світі жити Україні
При лихій годині ?
Вирядили ми свого батенька в далеку дорогу,
А за його Україна-ненька помолиться богу.
Наш Кобзар в могилі буде тихо спочивати,
Ми ж по йому будем плакати-ридати!
Гей ! браття милі !
Батько наш в могилі,
Та на Україні
Слава його не загине !
Бо зостались вічні
Думки ті величні,
Думки його праві
На сторожі його слави !
Слава його, браття,
Наче те багаття,
Сіятиме ясне,
Повік не загасне.
Пісня не вмирає,
На весь мир лунає,
Щиро та правдиво,
Ворогам на диво!
Вмер батько наш !
Та й покинув нас !
Ох і смутний настав час,
Мов на небі місяць ясний згас !
В небі один місяць ясненький,
В світі один батенько рідненький,
Наш голубонько сивенький.
Жалю ж наш ! Туга нас дійма –
Кобзаря нема !
То ж по йому плаче-тужить
Україна-ненька
Жалібненько !
1888
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire