Aujourd'hui, le 150ème anniversaire de Lessya Oukraïnka
Contra spem spero
Traduit par Kaléna Houzar - Uhryn
Première parution : Bulletin Franco-Ukrainien, N° 16, décembre 1963
Dernière parution en date :
https://lettresukrainiennes.blogspot.com/2010/01/lessia-oukrainka-1871-1913.html
dans les trois langues les plus parlées dans son pays.
Contra spem spero !
Files, pensées, nues automnales !
C’est au printemps de rayonner !
Ou bien les sanglots qui s’exhalent
Ponctueront vos jeunes années ?
Je veux rire à travers les pleurs,
Sans espoir toujours espérer,
Chanter au milieu du malheur,
Je veux vivre, sans soupirer !
Sur les maigres, tristes jachères
Je sèmerai des fleurs diaprées,
Verserai des larmes amères
Quand les gels vont tout dévorer.
Aux chaudes larmes, alentour,
Va fondre l’écorce glacée,
Et si mes fleurs croissent un jour,
Le printemps viendra m’enlacer.
Je pousserai ma lourde pierre
Le long des versants redoutés,
Et sous le poids de l’univers
Je chanterai avec gaieté.
Au cœur des longues nuits épaisses
Mes yeux ne devront se fermer,
Cherchant la radieuse déesse,
Mon étoile au ciel enflammée.
Je veux rire à travers les pleurs,
Sans espoir toujours espérer,
Chanter au milieu du malheur…
Je veux vivre, sans soupirer !
Traduit par Henri Abril
Première parution : Lessia Ukraïnka [Lessya Oukraïnka], L’Espérance. Choix de poèmes, "Dnipro", Kyïv, 1978Paru dans L'Anthologie de la littérature ukrainienne du XIe au XXe siècle, Kyïv, 2004
Contra spem spero !
...
Traduction de la Princesse de Tokary & de Charles Tillac
Première parution : Tisserand, La vie d'un peuple. L'Ukraine, Paris, 1929
Contra spem spero !
Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть – і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей,
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire