Лібер Рабінович
Liber Rabinovitch
1898-1938
Ottava rimi
Октави
І
ІІ
Вмирає в спеці засніжений степ
І приспаний, зів’ялий, не шелесне,
Лиш курява, мов марево, росте
І килимом вкриває зір небесний.
Вдягнулися поля в жалобний креп…
Дарма, о життєрадісная весно,
Ти крильми радости обвіяла поля,
Дарма, уквітчана, услала рястом шлях!
ІІІ
Потріскана, обпалена земля
Подзвонює сумним бляшаним дзвоном.
А сонце головешками жбурля…
Скрізь – мертвий сон. Кругом безлюддя сонне.
В колоніях хатки печально сплять.
Наспівує десь вітер монотонно,
На небі ні хмариночки. Лиш пилом
Окутано. Все небо – сивий килим.
ІV
Природо, невблаганная природо,
Селянський піт висмоктуєш ущерть;
Здригнеш же під ударом грізним: «годі!»
Нестриманим, палким буянням серць
І звуками неспіваних мелодій
О, викличем тебе іще на герць!
І, де посів під суховієм в’яне,
Розквітне ряст безмежний і багряний.
Народився у 1898 р. в с. Полонне на Хмельниччині в єврейській родині. Мав незакінчену вищу освіту. Жив у Кривому Розі та в єврейській колонії на півдні України. Надрукував з півсотні віршів у “Червоному Шляху”, “Всесвіті”, “Молодняку”, “Зорі”, “Службовцю”.
На час арешту працював коректором на харківській типографській фабриці.
Арештований 23.04.1938 р., засуджений 11.05.1938 р. як “участник антисоветской террористической шпионско-сионистской организации”. Розстріляний 5.06.1938 р. у Харкові.
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire