Volodymyr Sossioura, Trois poèsies pour Eugènie Vavizel

Володимир Сосюра
Volodymyr Sossioura

1897-1965

Є. Т. Вавізель. 1949-1950 рр.
Фото зі статті Т. В. Сидоренко
«Володимир Сосюра знаний і невідомий».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Огенії

Крізь злий вогонь страшних образ,
що од них, неначе рана,
дививсь на Вас і лаяв Вас,
а серце плакало: «кохана!»
Простіть мене. Я губ вогонь
відчув на мить і став широкий,
як світ, і од твоїх долонь
мене обняв солодкий спокій.
Однині мир між нас і ще
те, що в крові теж гаряче,
й від чого щасно й любо,
о друже мій багряногубий.

28.VII.1949 р.

 

 т. Вавізель Огенії

Завсекретного відділу серця мого
Ти в цей день народилась, як я,
Золота побратимко моя,
Моїх дум і поривів огонь !
Спокій мій ! Коли буря в душі,
Я до тебе звертаюсь, і ти
У очей своїх синій тиші
Моїх гроз погасаєш світи,
І від тебе я йду, і сія
В моїм серці не гнів, а любов,
Тихше в жилах шумить моя кров
І журби подихає змія.

06.I.1950 р.

 

 https://csamm.archives.gov.ua/2021/03/21/skarby-poetychnoho-svitu-volodymyra-sosiury/

 

Volodymyr Sossioura, moustachu , Pavlo Tytchyna, Ivan Dniprovsky, Mykola Khvylovy

 

 https://csamm.archives.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/VAPLITE_-3-1024x760.jpg