(Апокриф)
«Чутно крик в Рамі, великий плач і скарга, Рахіль плаче по дітях своїх і не може потішитись, бо їх немає».
(Єв. Матв. 2, 18)
«Чутно крик в Рамі, великий плач і скарга, Рахіль плаче по дітях своїх і не може потішитись, бо їх немає».
(Єв. Матв. 2, 18)
Emma Andievska
Пригоди восьминога
|
2. Прибуття восьминога на сушу
Замість води, земля усюди, Дома стоять серед посуди Із желятини, наче в слойках, Видовжують кутів застоїни : Суцільні закавраші світла. Ніде не відпочить, ні сісти, Ні пропливти, пішкуй від галасу, Аж блюдця б*ються в власнім голосі. Страшніш від м*ясожерних пасток Трамвайні повороти й спуски. З кубів, розрізаних упоперек, Не випливуть морського окуня. Повітря в електричних суччях, На кожнім розі піших сочать. Скрізь вежі – коркотяги віддалі. Скрізь вудлища – на кожний віддих. Доріг ніде не видно водних. Летять в обличчя кусні водню. Аж раптом – парк, вода в басейнах, На моріжку цвіркун басує. На трьох реґістрах дробить дятел Зорю – на кісточки від дотику. О світе, як тет не радіти ! Біля води собаки, діти. Тут затінок, як губка, мокрий, Весь парк, з моських печінок й моркви ! |
2. Arrivée du poulpe sur la terre ferme
|
1871 - 1913
Lessya Oukraïnka poète
Lessya Oukraïnka folkloriste
Lessya Oukraïnka mécene
Lessya Oukraïnka feministe
Lessya Oukraïnka nationaliste
Lessya Oukraïnka aristocrate
Lessya Oukraïnka social-démocrate
unique enregistrement connu de la voix de Lessya Oukraïnka
extrait de la chanson folklorique oukraïnienne "Le Cosaque venu d'Oukraïne"
одмовив дівчину та й од родиноньки. (2)
– Ой поїдь, дівчино, ой поїдь із нами,
ліпше ж тобі буде, як у твеї мами. (2)
У мами ходила в подраній свитині,
в нас будеш ходити в чорній кармазині. (2)0
Emma Andievska
Пригоди восьминога
1. Вступ
В безводний світ – тяжка дорога, Всім царством рядять восьминога Посланцем риб до всіх людей, Нехай за правдою іде. Нехай людині ультиматум : Не можна з моря жирувати. Час запровадити угоду : Людині – сушу ; рибі – воду. Хай запанує в світі згода ! «Повернуть рибі шану й гідність, Бо так, як досі, вже не годні», – Підтвердило морське огуддя. З морського дна цеглясті скойки В дарунок, щоб ніщо не скоїлось, Спекли їстівний капелюх, Ховати голову в пиріг, Нехай відживлюється добре, Йому лежить дорога довга. Щоб дух не слабнув, в путь далеку Дали Аврелія й Сенеку Із рибної водянотеки. |
1. Introduction
|
Emma Andievska
Par les grillons étiré, le néant Au rebords calcinés. En dedans deux mercanti se querellent Jurant sur le pépon de Cavaillon, Comme sur une Bible. D'arroche vêtus, Les percepteurs vont et viennent (Rien que douaniers partout et malfaiteurs). Un collecteur d'impôts, De l'attraction terrestre dispensé, Mâchouille un filet d'huile en sifflotant (Son couvre-chef, lui seul Vaut une bonne livre d'or pur) Autour de lui des soufflets de Sisyphe Exhalent des racines mais à l'envers. Un percepteur s'avance, De la feuille le sépare une pédicule fine, Faisant l'ablation de tout ce qui vit. Et ce dont on s'est séparé, Reste suspendu en forme des seaux De bulles papales Adressées aux peuples dont il n'est plus trace sur aucune carte. Trd.fr.O.M.
|
Цвіркуни розтягують порожнечу З надпаленими краями. В ній сперечаються два крамарі, Присягаючись на жовтій дині, Як на святому письмі. В одязі з лободи Ходять збирачі податків (Скрізь митники і злодії). І збирач податків, Непідвладний тяжінню, Жує смужку олії й посвистує (Один його кашкет Важить пуд щирого золота) Навколо нього сізіфові міхи Видмухують коріння навиворіт. Іде збирач податків, Відділений від листка плівкою, Від якої відрубує усе живе. А те, що відійшло, Висить олив’яними печатками На папських буллах До народів, які вже не існують на мапах.
|