Наталя Лівицька-Холодна
Natalya Livytska-Kholodna
1902-2005
Монпарнас
Уклонилась кісткам коханим,
що лягли під чужий Монпарнас,
розцвітають над
ними тюльпани
і проходить над
ними час.
Недаремно я чуда
ждала,
недаремно так вітер
ридав :
Україною Франція
стала
і Софією Нотр-Дам,
і тюльпани були не
тюльпани,
тільки кров, що лягла
над Збручем.
Ой устанеш Ти, Отамане,
і пройдеш над степами
з мечем.
Сорока міліонами
грудей
знов зідхне Україна
твоя,
і зідханням тим,
знаю, буде
єдине
Твоє
ім’я.
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire