Sviatoslav Hordynsky
1906-1993
Про мандрівки
Хто безпросвітно думками на печі вгруз
І носа боїться проткнуть за поріг родинного дому,
Хай читає Бодлера :
143-я сторінка, видання Лярус,
Де є безплатний проспект мандрівок у невідоме.
Нині – їхати легко. Раз лиш рушитись вам б,
Не лиш на плюшах пухких пульманів розпершись,
А й на осях ваґонів вантажних, вчепившись як трамп,
Де має запах і сенс : è pericoloso sporgersi !
Знаю : всім вам пусті і даремні такі слова,
Та як доказати мені на маленькому клаптику картки,
Що в клітці блакитній сонце куди краще співа,
Ніж ваші усі дурні, жовтопері канари ?
Покиньте бо нині вмовлять, що велика заслуга – це
В землю рідну покласти, оплакані внуками, кості,
Не пізнваши, як крутиться ґльоб і який алкоголю процент
Має вітер морський, вітер хижий і гострий ;
Не пізнваши, як вабить міць гірських гурґанних навал,
Як б’ють блискавиці вогнем у насиченім злістю повітрі,
Як шторми на морі гудуть, як шмагає обличчя шквал,
І як сушить потім чоло подих палких суховітриць.
...Та – навіщо вам сині шляхи, і вітер, і спрага, і труд,
Краще : травить недільний обід і забути про мандри –
Хай там Юнґфрав чекає на вас, пристрастно вип’явши грудь,
Жмурить очі до сонця Марсей, хай клекоче Скамандер...
Чайків вип'єте з п’ять і час програєте в карти...
І хай сорок твоїх віків глядить із верхів пірамід,
Дурню, генерале Бонапарте !
Та нам, яким простір і синь надто в серці жахтить,
І назви далеких країн ятрять безустанку уяву,
Завжди розкриті шляхи :
південь, північ, захід і схід –
Шукати цілунків шерстких кохання, смерти і слави.
1934
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire