 |
| Богдан Лепкий 1872-1941 |
Відчинилися небесні шлюзи,
День і ніч дрібонький дощ паде.
Жде листок останній на галузі,
Поки вітер його відорве.
Жде листок останній і з тривоги
Безнастанно на вітці тремтить...
Ах, невже ж і ти, листочку вбогий,
Й ти також бажаєш вічно жить?
Du
ciel l’écluse s’est ouverte,
Le
jour, la nuit, il bruine sans fin.
Une
dernière feuille sur la branche –
Que
vent bientôt emportera.
La
dernière feuille tressaille, inquiète,
Tremblante
sur la branche nue…
Petite feuille, est-il
possible
Que toi aussi tu rêves… d’éternité ?
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire