Bohdan Lepky, L'écluse du ciel s'est ouverte...

 

Богдан Лепкий 1872-1941

Відчинилися небесні шлюзи,

День і ніч дрібонький дощ паде.

Жде листок останній на галузі,

Поки вітер його відорве.

Жде листок останній і з тривоги

Безнастанно на вітці тремтить...

Ах, невже ж і ти, листочку вбогий,

Й ти також бажаєш вічно жить?

Du ciel l’écluse s’est ouverte,

Le jour, la nuit, il bruine sans fin.

Une dernière feuille sur la branche –

Que vent bientôt emportera.

 

La dernière feuille tressaille, inquiète,

Tremblante sur la branche nue…

Petite feuille, est-il possible 

Que toi aussi tu rêves… d’éternité ?

Trd.fr.O.M.