Natalya Livytska-Kholodna, Montparnasse

 Наталя Лівицька-Холодна

Natalya Livytska-Kholodna

1902-2005

Монпарнас

 

Уклонилась кісткам коханим,

що лягли під чужий Монпарнас,

розцвітають над ними тюльпани

і проходить над ними час.

Недаремно я чуда ждала,

недаремно так вітер ридав :

Україною Франція стала

і Софією Нотр-Дам,

і тюльпани були не тюльпани,

тільки кров, що лягла над Збручем.

Ой устанеш Ти, Отамане,

і пройдеш над степами з мечем.

Сорока міліонами грудей

знов зідхне Україна твоя,

і зідханням тим, знаю, буде

єдине

          Твоє

                  ім’я.