vendredi 24 mai 2024

Sviatoslav Hordynsky, Des voyages

Святослав Гординський 

Sviatoslav Hordynsky  

1906-1993

 





Про мандрівки

Хто безпросвітно думками на печі вгруз

І носа боїться проткнуть за поріг родинного дому,

Хай читає Бодлера :

                                  143-я сторінка, видання Лярус,

Де є безплатний проспект мандрівок у невідоме.

 

Нині – їхати легко. Раз лиш рушитись вам б,

Не лиш на плюшах пухких пульманів розпершись,

А й на осях ваґонів вантажних, вчепившись як трамп,

Де має запах і сенс : è pericoloso sporgersi !


Знаю : всім вам пусті і даремні такі слова,

Та як доказати мені на маленькому клаптику картки,

Що в клітці блакитній сонце куди краще співа,

Ніж ваші усі дурні, жовтопері канари ?


Покиньте бо нині вмовлять, що велика заслуга – це 

В землю рідну покласти, оплакані внуками, кості,

Не пізнваши, як крутиться ґльоб і який алкоголю процент

Має вітер морський, вітер хижий і гострий ;


Не пізнваши, як вабить міць гірських гурґанних навал,

Як б’ють блискавиці вогнем у насиченім злістю повітрі,

Як шторми на морі гудуть, як шмагає обличчя шквал,

І як сушить потім чоло подих палких суховітриць.


...Та – навіщо вам сині шляхи, і вітер, і спрага, і труд,

Краще : травить недільний обід і забути про мандри – 

Хай там Юнґфрав чекає на вас, пристрастно вип’явши грудь,

Жмурить очі до сонця Марсей, хай клекоче Скамандер...




Вас не зворушує це. Ось : дзвонить у двері сусід ;

Чайків вип'єте з п’ять і час програєте в карти...

І хай сорок твоїх віків глядить із верхів пірамід,

Дурню, генерале Бонапарте !



Та нам, яким простір і синь надто в серці жахтить,

І назви далеких країн ятрять безустанку уяву,

Завжди розкриті шляхи :

                                          південь, північ, захід і схід – 

Шукати цілунків шерстких кохання, смерти і слави.


1934





















Aucun commentaire:

Enregistrer un commentaire