 |
| Богдан Лепкий 1872-1941 |
Відчинилися небесні шлюзи,
День і ніч дрібонький дощ паде.
Жде листок останній на галузі,
Поки вітер його відорве.
Жде листок останній і з тривоги
Безнастанно на вітці тремтить...
Ах, невже ж і ти, листочку вбогий,
Й ти також бажаєш вічно жить?