Anna Malihön, Les vers entre nous devenaient de plus en plus courts...

Анна Малігон
Anna Malihön

 

 Вірші між нами коротшали...

 

 

Les vers entre nous devenaient de plus en plus courts

jusqu'à se réduire à une seule lettre

surmontée d'un point

que tu avais mis sens dessus dessous

parce que tu aimes les phrases exclamatives....

Tout s'est calmé enfin

Je restais pétrifiée comme le coquillage blanc au paleolite 

Si seulement l'on pouvait ne pas écrire à s'en mordre les lèvres

Si seulement l'on pouvait ne pas écrire sur l'eau avec le doigt

Si l'on pouvait rassembler les ronds dans l'eau en un petit zéro tout menu

Tu as cogné l'univers, tu l'as retourné, tu l'as abandonné

Tu as oublié l'adresse

Tu as oublié les lampes, les lumières aux fenêtres,

Seules les lettres

s'incrustent dans la mémoire

comme les souris dans le sac de grain de l'an dernier

Derrière les vers courts - la liberté pour les aveugles

Derrière les vers longs - la cage pour les méchants.

Trd.fr.O.M.

Вірші між нами коротшали

доки все звелося до літери

з крапочкою

яку ти збив із ніг на голову

бо любив окличні завершення...

Врешті все стихло

Я завмерла як біла мушля в палеозої

Не писати би слів закусивши губу

Не писати би пальцями по воді

Зганяти би кола в один делікатний нулик...

Влупив по світобудові, перевернув, покинув

Забув адресу

Забув лампи з вогниками у вікні

Тільки літери

вгризаються в пам'ять

як миші в торішній мішок зерна...

За короткими віршами воля для сліпих

За довгими віршами клітка для злих