Maryana Tenetko, Ta venue

 

 

 

 

 

 

 

Maryana Tenetko
Мар'яна Тенетко

Ти прийдеш

Ta venue

Comme une avalanche de fleurs blanches au printemps,

Par le chemin profond du ciel immense,

Comme si t'étais une devinette au monde

Toi qui n'avais pas su

Lui échapper.

En une toile tu arrangeais les tableaux des jours

Faisant des rêves pour la mémoire

Toi, qui n'a jamais su distinguer

D'avec ce qui est vrai le songe

Ignorant que tu es de ton propre mystère.

Alliant ton bon plaisir à la très humble contrition sincère,

Par l'insondable chemin du destin

Tu viendras

Pour à nouveau comprendre

Tout ce que tu n'as pas compris lors de la première fois.

Et tourne de nouveau la roue de la routine

Tournent les images, les paysage, les pensées...

Comment sera ta vie, dans les années-

Wagons d'un train irréfragable ?

Du refrain d'un jardin à l'automne,

D'une berceuse douce, chrysostome,

Abandonnant ce qui fut, pour toujours,

Tu viendras car il faut que tu vienne.

Trd.fr.O.M.

 

 

Снігопадом весняного цвіту,
Глибиною небес висоти,
Ти прийдеш, ніби загадка світу,
Невспромозі від нього ж втекти.

І картинами днів-павутиння
Все писатимеш пам’яті сни,
Не пізнавши де яв, де видіння,
Не відкривши в собі таїни.

Поєднанням свавілля й спокути,
Неосяжністю долі доріг,
Ти прийдеш, аби ще раз збагнути
Те, чого вперше не зміг.

І закрутиться знову рутина
В нових образах, видах, думках…
Що чекає на тебе, людина,
У нестримних вагонах-роках?..

Переспівом осіннього саду,
Колисковою з вуст доброти,
Залишивши минуле позаду
Ти прийдеш, бо повинен прийти.

Чорноморські новини, №34, 4 трвн. 2019р.