Emma Andievska, Que le vent les emporte...

Емма Андієвська
Emma Andievska

.... bâtir la central de Tchornobyl

Que le vent les emporte, et même leurs descendants lointains.
Tout, les sources, les paysages, la mémoire -
D'Humanité nourrice unique.
Plus rien que des tombeaux géants.
Alors que la raison fait des semailles encore plus amères
Et jusqu'au sein de la fission.
Tchornobyl, désert, armoise. 

Навіть далеких нащадків пустили за вітром.
Всі джерела, краєвиди і пам'ять,
Єдину годувальницю людства.
Самі світові домовини.
Але дух сіє далеко плакучіші зерна
І в осередді розпаду.
Чорнобиль, пустеля, чорнобиль.

"Без шкіри - на вітрі"