dimanche 29 juillet 2018

Sentsov, 77ème jour de la grève de la faim

[The time is running out]
77 ден як увімкнув зворотній відлік своєї пекельної машини "терорист" Олег Сенцов.

"Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою."
"Liste Sentsov"   Valentyn Vyhovsky

 
Diverses voix : Je suis en prison, tout va bien. Je vous demande de ne pas en parler aux amis. Je vous raconterai tout en détails en revenant.  
Maman, je n'étais plus vivant, ils m'ont tellement frappé que mon âme avait quitté le corps, il n'y avait que le corps seul, sans âme.
Le Valik d'avant n’existe plus.
Ils m'ont frappé sur la tête, mais je n'en suis pas devenu plus bête, parfois je me réveille et je vois des schèmas tous tracés..
Maman, je n'étais plus vivant, ils m'ont tellement frappé que mon âme avait quitté le corps. Et le corps existait sans âme.
Ce Valik d'avant n'existe plus. On l'a tué.
Je n'ai jamais été et jamais je ne serais un traitre. "Les marins ne se rendent pas."
Maman, ils ont frappé si fort que l'âme s'est séparée du corps.
Le Valik d'avant n'existe plus, on l'a tué.
La nourriture n'est pas trop mauvaise, mais il fait très froid dans les bâtiments, surtout la nuit. Tous ces transferts sont pénibles. Mais j'espère que vous et mon pays me feront très vite sortir d'ici.
Maman, ils ont frappé si fort que l'âme est partie, le corps seul maintenant. Le Valik d'avant n'existe plus, on l'a tué.
Et encore ils ont tout confisqué sauf les chaussettes et le slip. Ils m'ont donné une robe de prisonnier et des bottes. Je donne un air plutôt comique, surtout avec la tête rasée. 
Maman, et je n'étais plus vivant, ils ont frappés si fort...
Bref, des conneries tous ça. Ecrivez-moi à cette adresse. Au revoir mes chéris. 
J'espère être bientôt de retour.


* * *
L'homme qui a fait connaitre Oleg Sentsov en France


Як про справу Олега Сенцова дізнались у Франції


Його називають «українським патріотом із французьким громадянством». Парижанин Олександр Старинський займається промоцією української літератури та дизайну на французькому ринку. Саме за його сприяння з’явився франкомовний переклад книжки Олега Сенцова, яку особисто вручили президенту Франції Емманюелю Макрону. Радіо Свобода дізналось, навіщо французу просувати українське, та як у Франції ставляться до анексії Криму. 

On l'appelle le "patriote oukraïnien avec la citoyenneté française". Le Parisien Oleksandr Starynsky s'occupe de la promoton de le littérature et du disign ourkaïnien sur le marché français. C'est d'ailleurs grâce à ses efforts qu'est parru la traduction française de Oleg Sentsov, qui avait été remise en main propre au président français Emmanuel Macron.

– Як ви вирішили вивчати українську мову?
– Це легко! Я дуже хотів і я не бачу в цьому жодної проблеми – треба знайти час для того, щоб спілкуватись з українцями. Це я роблю через скайп – знайшов дівчину із Донецька, яка зараз мешкає в Німеччині. Ми з нею зідзвонюємось і просто розмовляємо на різні теми. Сьогодні говоримо про Коцюбинського, завтра про українські мультфільми. І ще дорогою до роботи я дуже люблю слухати українські онлайн радіостанції.
Потім я вирішив більше читати, і так з’явилась ідея перекладати сучасну українську літературу французькою мовою. Для цього потрібно було дуже багато прочитати українських книжок. Зараз, мабуть, можна сказати, що я їх прочитав близько п’ятдесяти.

– Що ще може зробити суспільство, аби донести більше інформації про політв’язнів світові?
– Для мене теж дуже важливо донести до французів, хто такий Олег Сенцов. У своїх «Рассказах» розповідає про життя, про дитинство – це зовсім не пов’язано з тим, що відбувалось в Криму з 2014 року. Коли ми читаємо, ми дізнаємось, хто він, чому він так реагує зараз, чому він такий стійкий і мужній, як у дитинстві пробудилась його особистість.

Для мене дуже важливо показати французам щось відмінне, інакшість, яка одночасно буде схожою на читачів, аби вони могли відчути якесь співчуття. Вони мають зрозуміти, що маленький Олег дуже схожий на кожного із нас. Він народився у Криму, а француз-читач, який народився під Парижем, теж так само малим реагував на школу, на лікарні, так само любить або не любить своїх бабусь і дідусів. Дуже важливо, щоб через книжку можна було пов’язувати людей між собою, приміром, українців із французами.
Коли читаєш книжку Олега, здається, що він твій брат.

– Чому особисто Ви вирішили взятись за просування книжок Олега Сенцова у Франції?
– Це було випадково. Два роки тому ми з колегою вирішили просувати українську літературу. Якраз тоді був процес над Олегом Сенцовим.
Ми подумали: «Або зараз, або ніколи». Нам пощастило, що ми швидко змогли домовитись із видавцем книг Сенцова в Україні. Так за нами залишився лише переклад – книжка невелика, близько ста сторінок, тому вийшло швидко.

– Comment l'idée vous est-elle venue de faire la promotion de livres de Oleg Sentsov en France ?
 – Par hasard. Il y a deux ans avec un collegue nous avons dessidé de promouvoir la littérature oukraïnienne. Et c'était justement le procès contre Oleg Sentsov. 
On s'est dit, c'est maintenant ou jamais. Nous avons eu le chance de nous mettre d'accord avec l'éditeur de Sentsov en Oukraïne. Il nous incombait uniquement la traduction, le livre n'est pas très grand, une centaine de page, on a fait vite.
– То чи зможе пересічний французький читач придбати переклад книжки Олега Сенцова?
– Так, вона продається у Франції, можна купити. Ми хотіли, щоб не лише французькі читачі познайомились із Олегом. Ми використовуємо цю книжку як зброю, щоб вона потрапила в руки до людей, які можуть посприяти звільненню автора.
Поки Олег сидить у в’язниці. Але у Франції, завдяки перекладеній книжці і ще багатьом ініціативам, заходам, петиціям, про Сенцова знають. Книжка стала інструментом, який допоміг донести інформацію до того ж Макрона.

- Le Français lambda peut acheter la traduction du livre de Oleg Sentsov ?
 - Oui, le livre est en vente en France. Ce que nous voulions, ce n'est pas uniquement de faire connaître Oleg aux lecteurs français. Nous utilisons ce livre comme une arme, pour qu'il se retrouve entre les mains de gens capables de contribuer à la libération de l'auteur. 
Pour l'instant Oleg est en prison. Mais en France, grâce à la traduction de ce livre et de nombreuses autres initiatives, manifestation, pétition, on connait le cas Sentsov. Le livre est devenu un instrument, ainsi il a permis à porter l'information jusqu'à Macron.


La France négationniste de 1933
Place des Libraires faisant foi, aucune diffusion des Récits de Oleg Sentsov en France que la librairie de l'éditeur et la librairie dite polonaise, dite aussi un week end à l'est, dite aussi la librairie des éditions Noir sur Blanc.

* * *
Sur ces images d'archives, M. Oleksandr Starynsky et son équipe s'occupent de la promotion du livre de Goulnara Bekirova paru au même moment chez le même éditeur dans la même collection par le même traducteur.

Goulnara Bekirova, Un demi-siècle de résistance ; les tatars de Crimée, de la déportation au retour (1941-1991) 

 n'a pas sa Place chez les Libraires français. De même Oleg Sentsov. De même Ivan Franko


Aucun commentaire:

Enregistrer un commentaire