Emma Andievska, Par les grillons étiré le néant...

 

Емма Андієвська

Emma Andievska

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Par les grillons étiré, le néant Au rebords calcinés. En dedans deux mercanti se querellent Jurant sur le pépon de Cavaillon, Comme sur une Bible. D'arroche vêtus, Les percepteurs vont et viennent (Rien que douaniers partout et malfaiteurs). Un collecteur d'impôts, De l'attraction terrestre dispensé, Mâchouille un filet d'huile en sifflotant (Son couvre-chef, lui seul Vaut une bonne livre d'or pur) Autour de lui des soufflets de Sisyphe Exhalent des racines mais à l'envers. Un percepteur s'avance, De la feuille le sépare une pédicule fine, Faisant l'ablation de tout ce qui vit. Et ce dont on s'est séparé, Reste suspendu en forme des seaux De bulles papales Adressées aux peuples dont il n'est plus trace sur aucune carte.  Trd.fr.O.M.

Цвіркуни  розтягують  порожнечу З  надпаленими  краями. В  ній  сперечаються  два  крамарі, Присягаючись  на  жовтій  дині, Як  на  святому  письмі. В одязі  з  лободи Ходять  збирачі  податків (Скрізь  митники  і  злодії). І збирач  податків, Непідвладний  тяжінню, Жує  смужку  олії  й  посвистує (Один  його  кашкет Важить  пуд  щирого  золота) Навколо  нього  сізіфові  міхи Видмухують  коріння  навиворіт. Іде  збирач  податків, Відділений  від  листка  плівкою, Від  якої  відрубує  усе  живе. А  те,  що  відійшло, Висить  олив’яними  печатками На  папських  буллах До  народів,  які  вже  не  існують  на  мапах.