Емма Андієвська
Emma Andievska
Пригоди восьминога
5. Повернення восьминога
Світліють плями, як луска.
Посол в глибини – сизий скат,
На ноги весь підводний скит.
Із кошиком летить тріска :
Петрушки треба і мускату.
За нею слимачки плескаті,
Серветок водянистих купу ;
Летять, метуть, готують купіль.
Вартує в*юн зелену гущу,
Бож торе йде до моря в гості.
І місяць-риба – рибний квестор,
Виповнює лянґуст реєстри,
Націджеє у мушлі квасу,
Щоб був напій, була закуска.
Моржі куняють за шинквасом
Начищених, як ручки, хвиль.
З води виводять пил і міль,
Щоб все було, як має бути.
Поморю котять сонний бутель.
Палає черевом печеним,
Кити везуть услід печеню
Із перламутрових печінок,
Щоб був бенкет і відпочинок.
Вернувся з мандрів восьминіг,
Переступив морський поріг,
І у гамах з медузи ліг.
Йому ще від мандрівки жарко,
Лежить і слухає канарку,
Як увередилась вода,
Виносячи сома з біди.
Щоб привітать блудного сина,
Прийшов лосось і лососина.
Всі риби-тещі, риби-мами
Стоять і ахають на брамі.
Бож між людей скитався син,
Мазунчик і потіха всіх.
Він до людей носив послання
Про миролюбство і братання.
Тут панночка форельощука
Порадила дискретну штуку :
На честь прибулого букет
З молюсків дати і бенкет.
З глибин найстарший риб-суддя,
Що в водоростях возсіда,
Озвався з місця : річ негожа
Одразу так – бенкет і ложе,
Хай істину по світі множить,
У нього ще багато ніжок,
А він через поріг – і в ліжко.
Нехай спочатку ніжки стопче,
Невихований брате-хлопче,
А вже тоді в достатку ніжність,
Розклавши ноги, ніби ножиці.
Чи ж він переконав людей
В доцільності морських ідей ?
На це сказав вахлярик-риба :
Ідея не дається вроздріб.
Коли питання ставить руба,
Всі явища узчвши згрубша
(Бож треба вглиб речей заглибитись),
То в кожнім – небуття в суглобах.
Весь океан лежить на ромбах,
Я ж пропоную іншу спробу.
На це вже хором риби-дами :
Панове, не робімо драми.
Для риби річ похвальна – стриманість,
Кладіть на стіл виделки-струмені,
Хай вносить холодець із променів,
Сьогодні свято, киньмо спомини.
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire