Dmytro Dobry-Vetchir
Пісня про жидів
Ця дорога в нікуди Та, якою йшли жиди, Чи до пекла, чи у рай, Чи у свій біблейський край?
Як скотилася сльоза
За розп'ятого Христа.
Скільки їх у тім раю?
Та у Бабинім яру?
Сірим попелом щиро всіяна,
Повесні земля вкрита квітами.
Як злилася та сльоза
Із кров'ю вбитого жида,
Покотилася вона,
Аж до ніженьок Христа.А тим попелом щиро всіяна, Повесні земля вкрита квітами. Довгим шляхом в нікуди Тим, яким ішли жиди, Полем, білим від кісток Йде засмучений Христос.
Сірим попелом щиро всіяна, Повесні земля вкрита квітами.
А тим попелом щиро всіяна, Повесні земля вкрита квітами.
Chanson sur les Juifs
Ce chemin qui mène vers nulle part
Par là où les Juifs sont partis
Partis vers l’Enfer, montés au Paradis
Qui sait, en Erets Israel chéri.
Une larme coule
A la vue de l’Homme en croix
Combien sont-ils au Paradis
Qui sont à Babyn Yar partis ?
Partout semée d'une cendre grise
Cette terre refleurit à chaque printemps
Lorsque la larme avait coulé,
Du sang du Juif assassiné,
Elle a coulé, elle a roulé
Et jusqu’aux pieds du Crucifié.
Abondamment semée de cette cendre grise
Cette terre refleurit à chaque printemps
Le long chemin qui ne mène nulle part
Ce chemin où les Juifs sont partis,
Par les champs d’os blanchis
Dans l'affliction s’avance Jésus-Christ.
Généreusement semée de cette cendre grise
La terre ici refleurit à chaque printemps
A l’excès semée de cette cendre grise
Cette terre refleurit à chaque printemps pourtant .
trd.fr.O.M.
Aucun commentaire:
Enregistrer un commentaire