samedi 23 mai 2020

Vira Vovk, Miroir


Десь аж під серцем Славути лежить Ваше фото… і не забуваються рядки любові : ще видиться чужий далекий край, і в ньому жінка, задумана зигзиця, шепоче спрагло: “Боже, най святиться, о най святиться край далекий мій” (цитую по пам’яті). Так, як у сні: квітчаста сукня і Ви — в робітні, молільні, молитовна і творча — щось шепочете спрагло. Так вийшло, що той знімок — у центрі моєї пам’яті про Вас, Ваш образ. Fragment d'une lettre de Vassyl Stous à Vira Vovk deux mois avant la Grande Rafle.




Vira Vovk

Miroir




Le miroir interroge la fille gracile dans sa belle robe à fleurs :
« Comment je suis ? »


Et des années plus tard, avec grand' tendresse,
Il touche la ride, le cheveu blanc,
Et scrute le blanc des yeux lassés de voir :
« Qui suis-je ? »





Десь аж під серцем Славути лежить Ваше фото…   і не забуваються рядки любові : ще видиться чужий далекий край, і в ньому жінка, задумана зигзиця, шепоче спрагло:  “Боже, най святиться, о най святиться край далекий мій”  (цитую по пам’яті). Так, як у сні: квітчаста сукня і Ви — в робітні, молільні, молитовна і творча — щось шепочете спрагло. Так вийшло, що той знімок — у центрі моєї пам’яті про Вас, Ваш образ.   Fragment d'une lettre de Vassyl Stous à Vira Vovk deux mois avant la Grande Rafle.





trd. fr. O.M.

https://olespliouchtch.blogspot.com/2020/03/an-aquarium-in-sea-oleksandr-fraze.html









1 commentaire:

  1. Anonyme27 juillet 2020 à 06:43

    La seconde photo, où donc a-t-elle était coloriée ainsi ?

    RépondreSupprimer