Youry Androukhovytch (1960) - la Lausannoise, ses traducteurs

Youry Androukhovytch, La Lausannoise

La traduction de cette nouvelle tirée du "Lexique des villes intimes" (2011)
réalisée par

Olga Artyushkina & Anne Delizée

littérature oukraïnienne en français - on-line

Youry Androukhovytch, "le plus populaire auteur contemporain de langue ukrainienne". Son œuvre semble avoir attiré le plus grand nombre de traducteurs en français. Après Chevtchenko s'entend.

L'essai Remix centre-européen (2004), les romans Moscoviada (2007) et cette année Perversion, traduits par Maria Malanchuk (Malantchouk). Le roman blasphématoire sur Bohdan-Ihor Antonytch, Les Douze cercles (2009), traduit par Iryna Dmytrychyn, Par la même traductrice une nouvelle du recueil "Lexique des villes intimes", Drohobytch dans "Nouvelles d'Ukraine" (2012). La même année La Lausannoise dans la traduction de Olga Artyushkina et Anne Delizée, publiée dans le n°8 de la revue Slavica Bruxellensia.

D. Bourliouk Les Traducteurs

Quelques poésies traduites par Roman Babowal dans "La petite anthologie de la poésie ukrainienne" (1999). Traductions de Marina Voznyuk récitées au festival "Littératures européennes de Cognac" en 2012. Il doit y avoir d'autres traductions de son œuvre poétique.

* * * 

A propos de la traduction de la littérature oukraïnienne en français)
Extrait d'une lettre ouverte à Youry Androukhovytch de décembre 2004 :

Ви кажете : “...потому что некому нас перевести, нет достаточного числа хороших переводчиков украинской литературьі. Текстьі сами по себе рафинированньіе, утонченньіе, а людей, способньіх адекватно перевести их на английский, французский, - мало.” Як то розуміти ? Може коли нашкрябаємо пів-тони перекладачів - друкуватимуть ? Або коли міньян буде ? Я про Францію кажу, бо англомовних і міньян, і повнісіньку хоральну синагогу можна заповнити. Так от у Франції не тільки “рафінованої” а ніякої укр. літ. не друкують. За останніх 13 років : Роман Бабовал збірку Калинця переклав (96), пані Кабакова – гарненьку збірочку казок (99), перевидані “Тіні забутих предків” Жан-Кльод Маркаде (70, 01), ну і Хвильвий (93) зі Стусом (99). І все. Шевченка – нема, Лесі – нема, Франка – нема. Сквер Шевченко в центрі Парижа - є, а віршів цього poète ukrainien ніде не знайдеш. А щодо перекладачів, до вищезгаданих, сміливо додам : Марійку Маланчук, в її шухляді знайдете “Дівчинку з медведиком” Домонтовича, а ще що і не знаю, а у Ірина Дмитришин, що по шухлядах розкидане ? Не в перекладачах справа, любий клясик, а у фр. політиці. Хворіє тутешні на “патологічну русофілію”, а всіляки дуже культурні аташе малоросійські підспівують “нєт, нє било і бить нє может...”  

Олесь Мааслюк; Вельмишановному Ю. Андруховичу - Нє поняв, 26 грудня 2004

* * *

...в Парижі дош і всі читають Андруховича Moscoviada, лютий 2007

 ...à Paris il pleut et tout le monde lit Androukhovytch Moscoviada, Février 2007

Bibliographie en français de "Iouri Androukhovitch/Androukhovytch" dont "la transcription anglaise, Yuri Andrukhovych est également souvent utilisée en français" selon wikipedia.fr :

• Mon Europe, coécrit avec Andrzej Stasiuk, Noir sur Blanc, Paris 2004, (ISBN 978-2-88250140-0)
• Moscoviada, Noir sur Blanc, Paris 2007, (ISBN 978-2-88250185-1)
• Les Douze Cercles, Noir sur Blanc, Paris 2009, (ISBN 978-2-88250212-4)
• Perversion, Noir sur Blanc, Paris 2015, (ISBN 978-2-88250-367-1)

("Noir sur Blanc" est une maison d'édition non parisienne, mais lausannoise.)